Дорога (ім’я), хочеться сказати Вам спасибі за те, що провели клас через цікаві і пізнавальні 11 років життя. Спасибі, що ніколи не опускали руки і мали залізне терпіння. Всі батьки, які зібралися тут, щиро бажають Вам здоров’я і сил вчити наступні покоління хлопців. Ніколи не знайте бід і турбот. Щастя Вам, (ім’я)!
З року в рік класний керівник вкладала в своїх підопічних максимум знань і умінь. Завдяки її праці сьогодні наші діти можуть вступити в кращі вузи країни. Не тільки це зробила (ім’я), вона зуміла правильно виховати учнів свого класу. А чого варті позакласні зустрічі, адже саме вони допомогли класу згуртуватися, і тепер учні не просто колишні однокласники – вони друзі. Спасибі за все. Нехай Ваша життя буде наповнена посмішками і щастям!
Від імені всіх батьків хочемо висловити подяку за індивідуальний підхід до кожної дитини, розкриття умінь і талантів кожного. За творчі успіхи наших дітей, за радість в пізнанні нового, за допомогу в пережовуванні матеріалу.
Перший вчитель дає нам старт для подальшого навчання і отримання знань. Перший вчитель вчить нас взаємодіяти один з одним, спілкуватися, відчувати людей. Ви дали нам перші знання, перші уроки етикету. Ми пережили з вами перші дзвінки, перші публічні виступи, перші знання і похвалу. Дякуємо Вам!
Мій учитель – ви мій друг. Спасибі за те, що кожен день вчите нас чомусь новому та цікавому, допомагаєте і любите нас як своїх дітей.
Чи не вистачить слів подяки, щоб висловити всю вдячність вам, як вчителю з великої літери! Спасибо большое за то що ви робите і як ви це робите! Не всім щастить мати такого чудесного і компетентного вчителя, який робить свою роботу з душею!
Нам так приємно згадувати, як Ви вчили нас читати і писати, як ставили нам перші гарні оцінки. Нам радісно усвідомлювати, як багато ми тепер знаємо і вміємо, завдяки Вам. Спасибі за все, нехай любові і тепла у Вашому житті з кожним днем стає все більше і більше!
Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!