Одинадцять років минуло з тих пір, як ми прийшли в школу. Багато з вас пам’ятають нас зовсім маленькими, нетямущими і такими розгубленими. Але ви терпляче нас навчали, займалися з нами і зробили з нас випускників. І тепер ми хочемо віддячити вам. І немає кращого подяки для вчителя, ніж успіхи його учнів. Ми обіцяємо вам, що будемо завжди прагнути вперед, ставити перед собою цілі і виконувати їх. Ми доб’ємося в житті великих успіхів, і ви зможете з гордістю сказати: це мої випускники! Дякую вам за ваші знання, передані нам і за вашу турботу про нас.
Спасибі, що ви день у день поспішали на роботу, щоб поповнювати наші голови знаннями, всебічно нас розвивати і привчати до дорослого життя. Ваші знання виявилися дуже корисними, і ми завжди згадуємо вас з вдячністю.
Перший вчитель, перший дзвінок, перший урок … Все це було так давно. Сьогодні ми стоїмо на порозі школи і говоримо не тільки «до побачення», а й «спасибі». Від імені всіх випускників дякуємо весь педагогічний колектив школи за ті знання, вміння, навички, яким ви нас навчили. Ви не просто вчили нас, а відкривали свої душі і серця, ділилися цінних життєвим досвідом з нами. Ви – наші друзі, наставники, приклади для наслідування. Завжди залишайтеся бадьорими, активними, здоровими!
Від імені всіх батьків учнів 9 класу хочу подякувати класного керівника за доброту, турботу і вміння знаходити спільну мову з дітьми. Ви стали другою мамою для учнів, вони люблять Вас і дуже поважають. Нам, як і їм, важко розлучатися з таким прекрасним людиною, але, на жаль, життя йде своєю чергою, і дітям пора покидати затишні стіни рідної школи. Хочеться побажати Вам, (ім’я), міцного здоров’я і хороших учнів. Нехай в кожному дні буде щось хороше, а на серці завжди буде тепло.
Любі наші педагоги, ось і прийшов той день, після якого ми вже не сядемо як зазвичай за наші парти, чи не відкриємо зошити і для нас не продзвенить дзвінок. Навіть якось не віриться. Адже 11 років – термін далеко немаленький. Насправді ж вони пронесли нібито за кілька хвилин. Всі ці роки ви провели разом з нами. І це навіть не дивлячись на те, що ми постійно пустували, нескінченно прогулювали, у нас часто змінювалося настрій і чого ми тільки не витворяли. Тому, прийміть наші слова подяки за те, що у вас, ніколи не виникало думки здатися, що ви завжди знали, з якого бокудо нас підійти. Ви навчили нас любити науку і допомогли визначитися з подальшим шляхом. Отримані від вас знання, стали справжнім фундаментом для всієї нашої подальшому житті. Ми ніколи не посміємо вас забути і як можна частіше буде заглядати в гості. Обіцяємо, ви будете нами пишатися!