Через роки ми знову зібралися за одним столом. Уже зовсім інші турботи: робота, сім’я, діти. Кожен з нас пішов за своїмшляху, але, як і раніше, нас пов’язує прекрасні спогади з безтурботним шкільного життя.
Любі друзі! Як радісно на душі від нашої зустрічі. Нехай подорослішали ми і поважнелі, але за цим столом щороку завжди будемо залишатися тими ж завзятими хлопцями і дівчатами, які колись ділили місця за партами, пізнавали разом щось нове, переживали, раділи, закохувалися. У кожного в житті своя дорога, і я хочу побажати щоб у всіх нас вона була легкою, щасливою, насиченою тільки хорошими подіями і людьми, і щоб кожен рік, збираючись разом, нам завжди було що розповісти один одному і про що порадіти разом!
В цей лютневий вечір, навіяний спогадами про чудесні роках шкільного життя, бажаю вам знову зануритися в ті безтурботні дні, коли ви були дітьми, забути на час про свій вік, регаліях, статус, соціальне становище, згадати прекрасні миті першої любові і безтурботної юності!
Ось це так, хлопці, сторінка життя за сторінкою, рік за роком, ось і пролетів 50 років з тих пір, як ми були випускниками цієї школи, коли летіли гордими птахами вгору до своїх мрій. Багато що з того часу змінилося, хтось став впевненіше і сміливіше, кому-то вдалося домогтися абсолютно всього, про що він мріяв, а хтось ще прагне до недосягнутого. Дуже приємно знову бачити вас, друзі. Мені хочеться згадати всіх наших вчителів, які вкладали величезні сили і свою душу в нас. Спасибі їм за знання та добрі поради. А вам, товариші, я щиро бажаю довгих років щастя, веселих уроків життя, які навчать нас бути добрішими. І нехай ця зустріч надихне кожного з нас на щось прекрасне. А в школу багато з нас можуть повернутися в будь-яку мить, адже і онукам уроки потрібно допомагати робити. Всім світу і удачі.
Цей день повертає нас за парти, і раз на рік ми всього лише на день стаємо знову школярами. Це кайф – повернутися в безтурботне час хоч ненадовго. Привітаємо ж один одного з цим днем і подякуємо наших наставників і вчителів, з якими були пов’язані наші шкільні роки. Ми ті, хто ми є завдяки їхній праці!
Здається, що часу пройшло зовсім трохи, а тут нам вже 15 років. Хлопці, ми вже 15 років паримо по просторах дорослому житті, і я думаю, що кожен з нас часто згадує школу і веселі моменти в нашому класі, наш випускний і радісні пісні, усмішки і обличчя один одного, а також наших вчителів. Нехай ці спогади завжди надають вам сил і дарують натхнення, нехай в житті у всіх все складає найкращим чином. Сподіваюся, у нас буде чимало таких чудових зустрічей. Бажаю всім удачі, здоров’я, благополуччя і величезних успіхів.